- прогугнявити
- -влю, -виш; мн. прогугня́влять; перех. і без додатка, розм.Док. до гугнявити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
прогугнявити
Смотреть что такое "прогугнявити" в других словарях:
прогугнявити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
прогугнити — і прогугні/ти, ню/, ни/ш, док., розм. 1) перех. і без додатка. Те саме, що прогугнявити. 2) неперех. Док. до гугнити, гугніти 2) … Український тлумачний словник
сказати — 1) (передати словами думки, почуття, щось запитати, відповісти, повідомити тощо), мовити, промовити, проговорити, вимовити, висловити, повідати; кинути, зронити, проронити, пролепетати, пролепетіти (нерозбірливо, лагідно); проговоритися,… … Словник синонімів української мови
